у моєму розумінні на початку у кожного своя пуста кімната в душі, яку він за все життя наповнює, хай буде меблями, надає барв, прикрашає, а іноді навіть захламлює непотребом. Так от, всі люди, які в результатті стають близькими, друзями чи коханими, приходять у наше життя із своїм стільцем, але коли вони йдуть, залишають по собі саме той свій але вже пустий стілець.
Люди йдуть, а пам'ять по собі залишають, залишають пустоту замість колишніх емоцій та почуттів. Ти сидиш у своїй кімнаті-душі і споглядаєш, рахуєш пусті стільчики, які займають місця нових людей, бо їм ніде приміститися із своїм власним стільцем. Хоча тут можна довго фантазувати про це, і в кожного своя інтерпритація може виникнути.
У будь-якому разі пріоритетною є інтеграція у євроатлантичні структури! Тільки от нині ще існує багато перешкод, що уповільнюють цей процес і відтерміновують якісь реальні зміни. Хоч Єврокомісія зараз, напередодні саміту, й зазначила про позитивні зміни у здійсненні плану дій, але ніхто ще нічого не обіцяє. Янукович то збирається в Москву, то передумує. Азаров заявив, що бере євроінтеграцію у свої руки, хоча це якось не радує. Європа паплюжить Януковича, а він хоч би хни. Порошенко годує обіцянками, що на саміті 25 лютого підпишуть угоду про безвізовий режим, а от Єврокомія так не думає. Іноді мені здається, що всі наші депутати завербовані, або під кайфом і нічого не тямлять… принаймні очевидних речей. Але швидше за все ось ця політика «балансування» діє через те, що всіх їх смикають за ниточки і кожен думає про свої вигоди, але не вигоди для України. На жаль!
Ось вчора я якраз спілкувалася з Константи і ось, він каже, що потрібно створити незалежний союз Польщі, України, Білорусі та Литви… Це було для мене неочікувано, та чи має сенс такий союз і реальне впровадження в життя? Цікаво!
Але скільки я не спілкувалася з поляками вони завжди в курсі «що ж коїться в Україні», а от Константи то взагалі справжнісінький українофіл :)
Це не обговорення, я просто поцікавилася чому «мінус» (до того ж, тут останнім часом багато негарного можна прочитати і нікого це не хвилює).
Хоча я цілком не згодна з Вами!
Настільки все тісно переплетено і переплутано, абсолютно символічно й інтимно!
Тема з стільцями мені близька, але я підходила до неї трохи з іншого боку.
Не знаю, що ж пану Герману тут не сподобалося…
Рівень володіння мовою взагалі ніяк не залежить від національності, з цим я погоджуся з Джорджем. Ніхто не заборонить і не заборонятиме румунам розмовляти румунською, і взагалі, володіння румунською мовою не завадить і українцям. У мене багато знайомих і друзів румунів, і серед них всі чудово володіють і українською мовою. У даному питанні треба спочатку позбутися ще певних стереотипів, наче румуни чимось гірші, бо всі люди рівні між собою!
А щодо українців, то я за те, щоб українці розмовляти українською і тільки у загальному вжитку, проте, вивчити і досконало володіти російською, румунською, польською ну і звійсно англійською (німецькою, французькою, іспанською) нікому не завадить!
Як на мене, хай люди розмовляють тією мовою, яку вважають рідною, а не тому, що російська чи якась інша краща(чомусь/чимось).
«Влился в толпу клоунов» — ну яке право Ви маєте так казати? Це вже не вперше я читаю ваші критичні коментарі, і не розумію в чому полягає причина такої злості до дописувачів? Тут кожен пише те, що вважає за потрібне!
Щиро дякую:)Я малюю вже давно, і це приносить мені величезне задоволення, а ще я малюю і для людей також, принаймні для тих, хто цінує мистецтво і може зрозуміти його! Малюючи портрети на замовлення, до прикладу, вже точно можна побачити оцінку і реакцію на свою роботу. Посмішки і задоволені клієнти стимулюють працювати далі і вдосконалювати своє вміння малювати :)
Фінансування культури, науки та освіти в СРСР здійснювалося за залишковим принципом, оскільки всі кошти використовувалися для індустріалізації та нарощення озброєння. Звісно ж зараз ситуація інша, але ось таке порівняння виникло після почутого на відкритті.
Люди йдуть, а пам'ять по собі залишають, залишають пустоту замість колишніх емоцій та почуттів. Ти сидиш у своїй кімнаті-душі і споглядаєш, рахуєш пусті стільчики, які займають місця нових людей, бо їм ніде приміститися із своїм власним стільцем. Хоча тут можна довго фантазувати про це, і в кожного своя інтерпритація може виникнути.
Але скільки я не спілкувалася з поляками вони завжди в курсі «що ж коїться в Україні», а от Константи то взагалі справжнісінький українофіл :)
Хоча я цілком не згодна з Вами!
Тема з стільцями мені близька, але я підходила до неї трохи з іншого боку.
Не знаю, що ж пану Герману тут не сподобалося…
А щодо українців, то я за те, щоб українці розмовляти українською і тільки у загальному вжитку, проте, вивчити і досконало володіти російською, румунською, польською ну і звійсно англійською (німецькою, французькою, іспанською) нікому не завадить!
Як на мене, хай люди розмовляють тією мовою, яку вважають рідною, а не тому, що російська чи якась інша краща(чомусь/чимось).
Проте, на правду, тільки Вам вирішувати!
А це якась особлива техніка чи власне бачення?