Портрет як в’язниця?

На папері завмирає час і саме життя. Чи це не в'язниця для блиску в очах, легкої посмішки та задумливого погляду?



Юлія Задорожняк

15 коментарів

Вікторія Яшан
позавчора дивилася виставу на цю тему. портрет на папері чи то фото – це завжди унікальна можливість колись у старості подивитися на себе якою ти була.
Юлія Червенюк
Я ж і кажу, на папері час завмирає, він зберігає в собі пам'ять про певні миті з життя.
Наташа Борісова
Незвично дивитись на вже зморщене обличчя своєї бабусі… а на портреті всміхається тендітна дівчина…
Юлія Червенюк
Так, це справді незвично і аж не віриться)
Тому у фото та портретів майже справжня місія — зберегти красу і молодість)
Святослав Вишинський
Або відбирають її — нагадайте новелу Едгара По, як і низку інших варіацій цієї ідеї в літературі.
Наташа Борісова
я тут подумала… фото, як ідол?
Святослав Вишинський
Колись деякі релігії намагались розпочати ікономахію. Невдало. Людська закоханість в образи незнищенна. Як і в аватари.
Наташа Борісова
Аватари=))) особливо у наш час…
Юлія Червенюк
Це все так, але все ж позитиву більше ніж негативу.
А ще я читала, що фотографування річ погана і не корисна, висмоктує енергію… Але мені от настрій підіймає.

І справді, у нас зараз епоха фотографів та моделей)Чого ж тоді дивуватися, що всі фотографуюся при кожній нагоді та можливості...?
Вікторія Яшан
Рефлексивно
Юлія Червенюк
точно! Згадується АГ))
(«Чекайте, чекайте, зараз мене сфоткають і я скажу, що думаю»)
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте