Океан у чашці

Блоґ: Юлія Червенюк

Мої стіни не знали ще такого суму.
В чашці океан – не бачу дна.
Я не працюю – я без струму,
І я не граю, бо одна струна.

А я у вогні сама собі холону.
В мені росте ця дивна дивина.
Мені би вирватись з твого полону,
Але не той вагон й чужа війна.

А ти не думай – просто знай!
Кінця не буде - буде другий акт.
Як каже Ляпіс: Просто «Грай»!
Шукай де твоє серце б’ється в такт.