Дядечко Фройд як завше має рацію
Чи бувало у вас так, що до сну готуєшся як до кіносеансу? Поринаючи у солодкі сновидіння ми опиняємося поза реальністю. За словами Фройда, сни – це королівська дорога до підсвідомого, я б з радістю блукала цими стежками дуже довго…
Далі – це геній мого сюрреалізму, адже «сюра» — це свобода, простір для фантазій та роздумів, як раз те, що треба для тих, хто не обмежує себе рамками реальності. Зовсім не дивно, що вчення дядечка Зіґґі вплинуло на творчість сюрреалістів початку ХХ ст.
Особиста зустріч «батька психоаналізу» та «генія сюрреалізму» відбулася в липні 1938 р. Після знайомства Фройд, попри своє вкрай негативне ставлення до модерного живопису, все ж дуже тепло і позитивно відгукнувся про творчість С. Далі.
Шукаючи сенс у снах та порядкуючи у коморах свого підсвідомого можна віднайти в собі, десь на дні, а може й на поверхні, дивні та часто незрозумілі речі…
Мої химери, до прикладу, постають дивними епізодами на папері…такий собі психотест.
Відключити раціональне і просто малювати те, що постає перед очима… Що вийшло можете побачити вище.
P.S: Коментарі вітаються.
Далі – це геній мого сюрреалізму, адже «сюра» — це свобода, простір для фантазій та роздумів, як раз те, що треба для тих, хто не обмежує себе рамками реальності. Зовсім не дивно, що вчення дядечка Зіґґі вплинуло на творчість сюрреалістів початку ХХ ст.
Особиста зустріч «батька психоаналізу» та «генія сюрреалізму» відбулася в липні 1938 р. Після знайомства Фройд, попри своє вкрай негативне ставлення до модерного живопису, все ж дуже тепло і позитивно відгукнувся про творчість С. Далі.
Шукаючи сенс у снах та порядкуючи у коморах свого підсвідомого можна віднайти в собі, десь на дні, а може й на поверхні, дивні та часто незрозумілі речі…
Мої химери, до прикладу, постають дивними епізодами на папері…такий собі психотест.
Відключити раціональне і просто малювати те, що постає перед очима… Що вийшло можете побачити вище.
P.S: Коментарі вітаються.
13 коментарів
Я про сюрреалізм та його прояви, зокрема у своїх малюнках. так вийшло, що Фройд мене спонукав отак щось намалювати, керуючись внутрішніми відчуттями, а Далі, це наче головоломка для мене.
А так, то все що я малюю, це не для певного аналізу, це для вивільнення того, що переповнює… а це можуть бути абсолютно різні речі. Було б дивно в такий спосіб визначати свій псиологічний стан))))
1. Якби цей малюнок відображав певну подію в твоєжму житті, то що б це було?
2. Якщо малюнок описати вербально (не більше 5 слів), то це речення звучатиме:…
3. Хто (що) забороняє тобі діяти?
4. Де твоя голова конфліктує з тілом?
5. Кому адресовано цей малюнок?
Можна не відповідати на запитання, просто захотвлось виступити адвокатом Фройда.
Чи голова конфліктує з тілом? Напевно вірніше сказати, що надто багато думаю з приводу різних речей, це щось на зразок боротьби розуму та почуттів, тому голова часто тільки заважає. Основна ідея — показати людське життя, а якщо конкретизувати, то мій стан на той момент у вигляді свічки, яка ще не догоріла, але все ж згасла, може від вітру, а може хтось навмисно погасив.
Заглом мені ніхто не може заборонити мені діяти, хіба я, та мої внутрішні гальма.
Кому присвячено? — Фройду звійсно ж)
Хіба будуть комусь цікаві пусті беззмістовні картинки? — Гадаю, що ні!